Спробуємо пожити «як у кіно»? Це можливо! Chance for Traveller відібрав десять закладів Парижа, де оживають кадри улюблених стрічок. Ресторани, кафе та готелі Парижа, де знімали «Амелі», «Секс у великому місті», «Диявол носить Prada», «Безславні виродки», «Коко до Шанель», «Опівночі у Парижі», «Життя у рожевому кольорі», «Кумедне личко», «Як вкрасти мільйон», «Кохання після полудня» та інші відомі фільми, — і все це в одному гіді.
LE MEURICE
Де можна побачити: «Опівночі в Парижі»
LE MEURICE
ДОСЬЄ: Беззастережними улюбленцями кінодіячів стали готелі з колеції Dorchester Collection, які часто можна помітити у світовій кінохроніці. Як кіномайданчик для свого фільму «Північ у Парижі» режисер Вуді Аллен вибрав саме готель-палас Le Meurice. Головний герой картини, мрійливий письменник Гіл (Оуен Вілсон), гуляє Парижем, і свій шлях він починає з розкішного інтер’єру королівського сьюта готелю Le Meurice з видом на символ міста — Ейфелеву вежу. Крім того, Le Meurice може похвалитися списком вже реальних зіркових постояльців, в якому є такі імена, як Сальвадор Далі, Редьярд Кіплінг, Елізабет Тейлор і Теодор Рузвельт.
BISTROT LA RENAISSANCE
ДЕ МОЖНА ПОБАЧИТИ: «Безславні виродки», «Чудовисько»
Bistrot La Renaissance
ДОСЬЄ: Автентичне паризьке бистро в оригінальному стилі з великим баром, вітражами та античною керамікою стало особливо популярним завдяки сцені з фільму «Безславні виродки». Вона сидить за столиком біля вікна, читає книжку та потягує вино. Він проходить повз вікно брасері вулицею і помічає її. Повертається назад і заходить у заклад. Вона дізнається, що він є героєм нацистського пропагандистського фільму.
«Вони перевернули район із ніг на голову та обклеїли фасади будівель плакатами часів Другої Світової війни. Вони провели у ресторані кілька днів, щоб зняти сцену, яка займає у фільмі лише кілька хвилин!», – згадує директор ресторану Валеріан Гальвес. Але закладам до кіношного хаосу не звикати: крім «Безславних виродків» це місце мелькав у фільмі «Чудовисько» з Бельмондо, а також у стрічках за участю Джейн Біркін, Шарлотти Генсбур та Клода Шаброля.
Бістро розташоване за кілька хвилин ходьби від Порт-де-Кліньянкур, в 18 окрузі в північній частині Парижа. Для «Безславних ублюдків» цю локацію обрав особисто Квентін Тарантіно. Він був зачарований ретрошиком, який проявляється тут у кожній деталі. Bistrot La Renaissance відкрилося в 1903 році і, як належить середньостатистичної паризької брассері, збереглося практично в первозданному вигляді. Потрапляючи туди, відвідувач непомітно переноситься за часів Прекрасної доби, і йому явно не хочеться звідти повертатися. У меню – паризька класика, а також чудове вино.
CAFÉ DES DEUX MOULINS
ДЕ МОЖНА ПОБАЧИТИ: «Амелі»
Café des Deux Moulins
ДОСЬЄ: Це кафе досі, можливо, залишалося б звичайною паризькою брассером на нижньому Монмартрі, якби не стрічка Жана Жене про долю дівчини на ім’я Амелі. Фільм став дороговказом для божевільної популярності Одрі Тоту, яка зіграла головну роль, Жана-П’єра Жені, який отримав відразу кілька «Оскарів», Яна Тьєрсена, який написав відомий з перших нот саундтрек, і, звичайно ж, кафетерія, в якому вирували кіношні пристрасті.
Насправді це не єдина реальна локація, що увійшла до фільму, – режисер також увімкнув туди вуличну овочеву крамницю та залізничний вокзал. У жодній із них Жені нічого не змінював. Інтер’єр «У двох млинів», переданий у фільмі, залишався незайманим, так само як і екстер’єр. Єдина відмінність полягала в тому, що напередодні зйомок частина кварталу, яка потрапляла до кадру фільму, ретельно видерли від усіляких графіті, пилу, бруду та сміття, у тому числі попрацювали і над терасою кафе.
Нині ж брасері виглядає так само, як і у фільмі, більше того, в цілому інтер’єр не змінювався з 50-х років. Власники лише прибрали цигарковий відділ, додавши посадкових місць, відмовилися від скатертин на столах, а також додали постер «Амелі» з автографом Тоту. Хіт меню – крем-брюле із твердою скоринкою, яку так любила пробивати ложкою головна героїня у фільмі.
RITZ PARIS
ДЕ МОЖНА ПОБАЧИТИ: «Миле обличчя», «Як вкрасти міліон», «Кохання після опівдня»
RITZ PARIS
ДОСЬЄ: Легендарний готель, який був притулком світської та культурної богеми, не знає лише лінивий. І, звичайно, не одне тільки кіно зробило його знаменитістю. Хемінгуей любив посиденьки за стійкою бару, названого згодом його ім’ям. Шанель змінила свої апартаменти (теж, до речі, на Рю Камбон) на шикарний номер у цьому готелі, Одрі Хепберн і мешкала тут, і знімалася одразу у трьох фільмах. Фіцджеральд… Ну, він теж і жив, і баром насолоджувався, як і Марсель Пруст, як і багато інших. Список значний, і фільмографія теж. Справжня слава прийшла до готелю в 1957 році, коли кінорежисер Біллі Вайлдер зробив Ritz Paris одним з головних персонажів свого нового фільму «Кохання після полудня» з Одрі Хепберн та Гері Купером. Декілька сцен, знятих у готелі, стали класикою світового кінематографу. До речі, у квітні цього року на грандіозному аукціоні готель розпродав велику кількість об’єктів меблів, сантехніки та інтер’єру в рамках реновації. Так, з молотка пішли й деякі «реквізити» з «Кохання після полудня» – наприклад, легендарне ліжко.
KONG
ДЕ МОЖНА ПОБАЧИТИ: «Секс у великому місті»
KONG
ДОСЬЄ: Чисто французька розвага – жінка зустрічається за обідом із колишньою дружиною свого коханця. Принаймні так цей вид дозвілля називають в останньому сезоні «Сексу у великому місті», коли Керрі їде до Парижа разом з художником Алексом Петровським. А як місце для обіду творці серіалу підбирають заклад з дивовижним виглядом та стильним сучасним дизайном. KONG розташований у будівлі, де раніше був відомий універмаг Samaritaine. Декор ресторану розробив дизайнер Філіп Старк, поєднавши елементи французької естетики XVII століття та японської поп-культури. Меню, створене шеф-кухарем Річардом Поммісом, є тонким поєднанням французької та японської кухні, як би натякаючи, що нічого дивного в такому міксі немає.
MOULIN ROUGE
ДЕ МОЖНА ПОБАЧИТИ: «Мулен Руж!»
MOULIN ROUGE
ДОСЬЄ: Скільки людей знають про його існування! Але скільки там було? Вам теж здається, що це аж надто тривіально? Обережно, тривіальність та класику часто плутають. Кабаре, яке пережило дві війни, безліч заборон і негода, і в якому відбувалося стільки драм і перипетій, гідне поваги. Примітно, що дві найгучніші стрічки, присвячені «Мулен Руж» – історія кохання Тулуз-Лотрека з Жа Жа Габор у головній ролі та музичний фільм із Ніколь Кідман – майже не знімалися в будівлі кабаре. Перший знімали у Великій Британії і лише частково у Парижі, а другий повністю створений у павільйонах Австралії. Проте вихід та успіх обох картин спровокували дві величезні хвилі паломництва до закладу. Сьогодні кабаре представляє ревю «Феєрія», в якому задіяні найкращі танцюристи, близько 1000 костюмів та розкішні декорації. «Феєрія» визнана найбільш вдалою програмою «Мулен Руж».
LE GRAND VEFOUR
ДЕ МОЖНА ПОБАЧИТИ: «Коко до Шанель», «Опівночі в Парижі»
LE GRAND VEFOUR
ДОСЬЄ: Перший в історії Парижа гранд-ресторан, як називають його естети, був місцем збору та гучних трапез французької богеми з моменту свого відкриття. Любила там проводити важливі обіди та вечері і Коко Шанель, через що заклад і потрапив у біографічну стрічку з Одрі Тоту «Коко до Шанель».
Побувати тут варто не тільки, щоб побачити, де трапезувала Габріель, а й щоб торкнутися історії Парижа в цілому. Тільки уявіть собі, свідками кількох розмов, любовних історій та важливих подій було це місце, починаючи з 1784 року. Саме тому ресторан потрапив до поетичної історії Вуді Аллена «Північ у Парижі». Кожна страва у вишуканому меню розроблена з метою підтвердження високого звання «гранд-ресторану».
SHAKESPEARE & COMPANY
ДЕ МОЖНО ПОБАЧИТИ: «Опівночі у Парижі», «Перед заходом»
SHAKESPEARE & COMPANY
ДОСЬЄ: Навіть якщо книги – це останнє, що вас цікавить під час подорожі до Парижа, після кадрів цього місця у фільмах «Північ у Парижі» або «Перед заходом сонця» виникає палке бажання неодмінно туди зайти і купити хоч що-небудь. Атмосферне місце, яке пропонує своїм відвідувачам здійснити справжню подорож у часі. Саме це і зачепило Вуді Аллена, який побудував свій фільм (суцільне освідчення в коханні до цього міста, до речі) на стрибках головного героя з одного часу до іншого. Загалом же книгарень Shakespeare & Company у Парижі два. Перший відкрила одна з ключових постатей літературного середовища міжвоєнного періоду Сільвія Біч в 1919 на вулиці Дюпюїтрен, 8, а потім, в 1922, перемістила його в більш просторе приміщення на вулиці Одеон.
У двадцятих роках у ньому збиралися культові письменники та найсвітліші уми того часу – Езра Паунд, Ернест Хемінгуей, Джеймс Джойс та Форд Медокс Форд. Магазин закрився 1940 року під час німецької окупації. Після війни, в 1951 році, магазин з такою самою назвою, але вже на іншій вулиці відкрив Джордж Вітмен. У нього і можна заглянути зараз. Адже, крім реалізації книг, тут вирує культурне життя: у магазині регулярно проводяться недільні чаювання, читання поезії та зустрічі з авторами.
HOTEL LE BRISTOL
ДЕ МОЖНА ПОБАЧИТИ: «Опівночі у Париже»
HOTEL LE BRISTOL
ДОСЬЕ: Знов згадуємо відому кінострічку. Слід зазначити, кумедна історія вийшла з фільмом «Північ у Парижі»: картину, яка оспівує французьку столицю у всій красі, зняв американець, до кісток наповнений обожненням Нью-Йорка. Все-таки полярності відчувають одна одну дуже гостро.
Однією із декорацій цього романтичного фільму став Hotel Le Bristol. У картині ми бачимо розкішний Suite Panoramique, де жили герої, лобі та вхід до готелю. До речі, Вуді Аллен і сам мешкав у цьому готелі протягом усіх зйомок у Парижі. Можна довго розповідати, який у цьому готелі шикарний спа La Praire або ресторан з мішленівським кухарем, але чесні – головна чарівність Le Bristol – це Фараон, бірманський білий кіт з глибоким поглядом. Коли він ходить по готелю або лежить десь у затишному (для нього) містечку, складається враження, що цей готель побудували для нього і на його славу. Такі вони, коти – кожен, як вінець еволюції. До речі, віднедавна у Фараона з’явилася подружка – Клеопатра. Тож наказують вони тепер удвох.
HOTEL PLAZA ATHÉNÉE
ДЕ МОЖНА ПОБАЧИТИ: «Емілі у Парижі», «Секс у великому місті», «Кохання по правилам та без», «Диявол обирає Prada»
HOTEL PLAZA ATHÉNÉE
ДОСЬЄ: Мільйони дівчат по всьому світу мріють про фото на балконі з червоними квітами на тлі Ейфелевої вежі, а причина – Керрі Бредшоу, яка, побачивши заповітний символ Парижа, дає волю почуттям і стрибає від радості. У цьому готелі проводили час наймодніші кіношні героїні: крім Керрі, наприклад, ще головний редактор журналу мод Міранда Прістлі з «Диявол носить Prada» та нью-йоркська письменниця Еріка Баррі з «Кохання за правилами і без».
Hotel Plaza Athénée – негласна ознака справжнього паризького стилю у кіношних колах. У цьому готелі нещодавно пройшла масштабна реновація, яка була присвячена його сторіччю. Перед готельєрами стояло важливе та складне завдання – оновити, але не нашкодити. Тому місію довірили сильним світу цього – зіркам національної архітектури та дизайну: архітектору Жан-Жаку Орі, дизайнеру Марі-Жозе Поммеро, декоратору Бруно Муанару та агентству Jouin-Manku. У результаті до основної будівлі приєднали ще три, збільшивши територію п’ятизіркового комфорту майже на 5000 метрів. Тож навідатися, щоб оцінити поєднання сучасного стилю та вікового шику, варто обов’язково. Ну і заразом фото на балконі зробити.
BRASSERIE JULIEN
ДЕ МОЖНА ПОБАЧИТИ: «Життя у рожевому кольорі»
BRASSERIE JULIEN
ДОСЬЄ: У закутках відомої вулиці Фобур-Сен-Дені можна несподівано натрапити на ресторан, який любила Едіт Піаф. Вхід до нього лежить через щільні темні штори. А за ними – перлина модерну у всій її красі. Протягом багатьох років свої доповнення в оформлення зали вносили талановиті митці: скляні павичі живописця та ілюстратора Арманда Сегада, жінки в кольорах майстра-склодува Луї Трезеля, прозора стеля, спроектована Чарльзом Баффетом.
Незважаючи на скромний бюджет стрічки «Життя в рожевому кольорі», режисер наполягав на тому, що для зйомок йому необхідний шикарний зал цього брасері, щоб точно відтворити атмосферу того часу, коли Едіт сиділа тут зі своїми друзями за 24-м столиком і чекала на Марселя Серда. Саме його боксерський клуб був неподалік.
Читайте також: З Франції з коханням: Hotel de Sers Paris
