Ромі Шнайдер – мабуть, найвідоміша німецька актриса 20-го століття, яка здобула міжнародне визнання та славу. Справжня популярність прийшла до неї після зйомок у картині «Молоді роки королеви», де вона зіграла головну роль, а публіка жадібно продовжувала стежити за її романом з Аленом Делоном.
Розмарі Магдалена Альбах, відома глядачам та шанувальникам як Ромі Шнайдер, з’явилася на світ наприкінці 23 вересня 1938 року у Відні. Її мама Магда Шнайдер була зіркою німецького кінематографу, батько, австрієць Вольф Альбах-Ретті теж актор, причому спадковий. Не дивно, що й маленька Ромі з дитинства знала, яку професію вибере. Вона зніметься більш ніж у 60-ти фільмах, іменем актриси названо вулиці у Франції, Німеччині та Нідерландах. А завдяки ролі австрійської імператриці Єлизавети у трилогії «Сіссі» легендарній актрисі присвячено музей у Бранденбурзі, який має відкритися вже цього року.
Музей і культурний центр розташований у бранденбурзькому замку — маєток Кляйн-Лойц в регіоні Лаузіц, придбаному спеціально для цих цілей. Спочатку творці музею і культурного центру планували відкрити його в Берліні, але після довгих пошуків відповідних об’єктів все ж таки віддали перевагу замку в Лаузиці, що пустував. Ініціаторами проєкту є подружжя Аріане та Уве Маркус Риков.
Аріана Риков захопилася творчістю Ромі Шнайдер ще в дитинстві. Багато років брала участь у керівництві архівом Ромі Шнайдер у Гамбурзі, яке припинило роботу у 2017 році після смерті його творця – великого знавця творчості актриси Дітера Шляйфенбаума. Пізніше вона створила свій новий архів, але вже у Берліні. Для підтримки фінансування музею було започатковано спеціальне товариство, яке вже налічує близько чотирьохсот учасників.
У колекції музею Ромі Шнайдер можна побачити її костюми, постери фільмів, програми театральних вистав, листівки, журнали з її інтерв’ю. Шанувальник актриси, який спочатку створив музей, примудрився навіть розшукати однокласників Ромі, які поділилися її листами, малюнками.
Постійна експозиція, згідно з концепцією, складатиметься з тематичних залів, присвячених різним періодам життя та творчості актриси – приблизно по п’ять років кожен.
Читайте також: Секретне арт-турне Каньє Уеста по Берліну